Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори

(Ліна Костенко)

Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа — найчарівніша у світі. Та зараз ця краса затьмарена кров'ю... Діти гостро відчувають усе, в тому числі й війну. Свої щирі переживання вони часто переносять на папір, зображаючи надію на мирні часи, нашу перемогу, воїнів-героїв і тепло українських сердець.

Показав свій талант і розкрив своє сердечко учень 1 класу Ламах Михайлик. Він взяв участь у

ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ КОНКУРСІ МИСТЕЦТВ

"ЖОВТО-БЛАКИТНЕ СЕРЦЕ" У номінації "Образотворча майстерність" (живопис) за свою роботу "Боже, дай миру нашому рідному краю" він отримав ГРАН - ПРІ. Ця робота про любов до України, про війну і перемогу над ворогом. Діти мають жити у незалежній країні. Україна переможе! Керівник закладу Оксана Романівна Мудрагеля вручила Михайликові заслужену нагороду. Вітаємо тебе, Михайлику!!! Успіхів і нових перемог!!!