середа, 22 червня 2016 р.

15 ДУМОК ПРО ВЧИТЕЛЯ

1.Професія від Бога одна - Вчитель. Всі решта - від вчителя.
2.Учитель не професія - це доля.
3.Учительська зарплата - це маленька винагорода за професійну шкідливість. А де ж сама зарплата?
4.Навіть у найпохмуріші часи учитель має залишатися оптимістом.
5.Вища мета вчителя - врятувати мрію учня.
6.Учитель нічого не виробляє, крім майбутнього.
7.Найважче для вчителя - вибрати собі нове життя після останнього для нього дзвоника.
8.Що б не придумали в Міністерстві - у клас заходить учитель.
9.Ніякі технології не змінять головного: учитель повинен заходити в клас з посмішкою і кожен урок починати по-новому.
10.Якщо ми хочемо, щоб учитель любив учня, необхідно, щоб хтось любив учителя!
11.Якщо вчитися потрібно для того, щоб добре жити, то всі вчителі - неуки.
12.Справжній учитель той, хто, знаючи старе, вчить новому.
13.Клас - це вже не стіл і лави, це місце, де повинна народжуватися думка, де один одного поважають і люблять. Ніякі технології, прилади та методи не замінять теплого слова, співчутливого погляду і дружнього рукостискання.
14.Чому не можна бути одночасно веселим, багатим, здоровим і вчителем!
15.У вчителя одна надія - учні.

неділя, 12 червня 2016 р.

МОН України визначило про структуру 2016/2017 навчального року

Про це йдеться у листі МОН України від 09.06.2016 № 1/9-296. У МОН

України від 09.06.2016 № 1/9-296. У МОН України зазначають, що відповідно до законодавства, структуру навчального року мають встановлювати загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з місцевими органами управління освітою.

Детальніше »

пʼятниця, 10 червня 2016 р.

Що вчителі можуть сказати батькам своїх учнів:

Що вчителі можуть сказати батькам своїх учнів: • Ми теж ненавидимо тести. Ми втомилися від стандартизованих тестів і необхідності "вчити для тесту".

Детальніше »

четвер, 2 червня 2016 р.

День захисту дітей

Хай наші діти щастя мають,

на крилах музики літають,

хай зріють чисті почуття,

вони для них на все життя.

У мирі, в радості, в турботах,

щоб в них завжди була робота,

життя давало їм надію

породжувало світлу мрію.

Вони сьогодні діти світу,

хай гріє їх жадане літо,

хай осінь їм дарує ласку,

зима веде у білу казку.

Це наші діти, це майбутнє,

минуле в серці незабутнє -

і перша усмішка, і крок,

синці на ніжках і урок.

Школа, знання, їх друзі, клас,

їх перший і останній вальс,

вузенька стежка від порогу,

і довгий шлях, життя дорога.

Це наші діти, плоть і кров,

це наша молодість, любов,

це поцілунок, дар небесний,

і незабутня мить чудесна.

Вони - це ми, такі ж завзяті,

рябенькі носики кирпаті,

і очки мами, руки тата

і така ж посмішка, як в брата.

Погляньмо - наші вони, щирі,

любимі, дорогі і милі.

Та чи усе ми тут зробили,

щоби вони у мирі жили?

Щоб не шукали на чужині

роботу, щастя, очі сині,

щоб не лишали рідні зЕмлі,

бо хто нам звідти їх повЕрне?

бо хто? - це ми маєм зробити

все так, щоб разом з дітьми жити -

у рідній батьківській оселі

ми дужі будемо й веселі.

Лиш там твоя земля й родина,

де закопали пуповину.

неділя, 29 травня 2016 р.