Мама...найрідніша та найдорожча людина. Саме материнська любов і віра надихає сьогодні наших воїнів на героїчну боротьбу. Велика любов до матері, яка дала життя, вселяє силу і прагнення перемогти.

Яке велике випробування для мами відправляти свого сина чи доньку на війну! Як завмирає ніжне материнське серце, коли її дитина в небезпеці…

Сьогодні у 2 класі день синій - день вдячності матерям наших захисників. Створили листівки - подяки . Шануємо маму кожного Героя! І схиляємо голови перед усіма українськими матерями, молитви яких захищають Україну, кожного воїна. Доземний уклін ВАМ, мамам, за ваших дітей, за те, що виростили відважних захисників України, відповідальних воїнів та мужніх Героїв! Ми у вічному боргу перед тими, хто ціною життя захистив мир у нашій країні. Пам"таємо про це! Нехай Господь береже ВАС і надає сил. Слава героям! Слава їхнім матерям!

 

Діти – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє! Заради дітей наші мужні воїни виборюють перемогу та захищають рідну землю. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань, прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, пишалися своєю родиною і рідним краєм. День четвертий у 2 класі - жовтий, день щасливого дитинства - сонячного і безхмарного. Війна в Україні перевернула життя мільйонів дітей... Але ми щиро віримо, що наші захисники і захисниці здолають ворога, і всі українські діти заживуть щасливо під мирним небом.

Другокласники вирізали жовті долоньки-промінчики, на яких написали свої думки про те, чому мир є таким важливим. А ще поділилися своїми мріями маленькими і великими, мріями своєї сім"ї, класу. Прийшли до висновку, що всіх українців, і дорослих, і малих об"єднує одна єдина спільна мрія - ЦЕ МИРНЕ НЕБО НАД УКРАЇНОЮ!!!

Дякуємо ЗСУ,що ви захищаєте нас!

Дякуємо за вашу сміливість і безстрашність!

Дякуємо за новий день!

Дякуємо за можливість навчатися!

Ви - Герої!!

 Чому ти плачеш, душенько тендітна?

Чому ти, Україно, у сльозах?

Чом сива стала небосинь блакитна?

Чому від суму не співає птах?

Від горя плачу я , від туги і від болю,

За тих в сльозах, що згинули в боях.

Що матір затулили ви собою,

Долаючи нестерпний біль і страх.

Печаль і сльози розривають груди,

Як гинуть мої дочки і сини.

Якби ви тільки знали, добрі люди,

Як я стомилась від проклятої війни!

Нелюдський біль як тіло моє крають,

Як душу мою хочуть розірвати.

Та вороги мене не подолають,

Бо встали матір діти захищати.

Я витру сльози, залікую рани,

І прийде мир і спокій в наші хати,

І розіб’ються вщент ворожі плани,

Героїв буду вічно пам’ятати!

Тетяна Семенченко

День скорботи і жалю....чорний день. Молимося за загиблих на війні, вшановуємо пам"ять про них хвилиною мовчання щодня. Були присутні на відкритті пам’ятної меморіальної дошки випускнику-герою нашої гімназії Осідачу Володимиру Йосифовичу ... Надто велика ціна мирного неба. Не маємо права забувати про це!