Проблема, над якою я працюю.

                        

            Роль екологічного виховання в формуванні    особистості школяра             

ВСТУП

Збиваючи  з  шовкових  трав  росу,

Задумайся,  затамувавши  подих:

Крім  доброти,  дарує  нам  природа

Себе  й  свою  немеркнучу  красу.

У  таїні  земної  диво-вроди

Краса  буття  ніколи  невмита.

Заходьте  в  гості  до  її  господи,

Лиш  марно  не  топчіть  її  добра

Григорій  Коваль

Одним  із  визначальних  факторів  збереження  життя  на  нашій  Землі  є  виховання  молодого  покоління  екологічно  грамотним.  Основою  екологічної  підготовки  мають  бути,  звичайно,  біологічні  знання – закони  живої  природи  і  розуміння  того,  як  необхідно  жити,  щоб  не  порушити гармонії  навколишнього  середовища.

Свого часу К. Ушинський писав про те, що логіка природи найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Ушинського застосував В. Сухомлинський,  який  відзначив: "Природа – величезної ваги виховний фактор, що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу". В. Сухомлинський разом з учителем домагався того, щоб перші наслідки своєї розумової праці дитина відчула під час активної взаємодії з природою.

В  сучасній  школі  головним  аспектом  розвивального  навчання  є  оволодіння  молодшими  школярами  уміння  аналізувати  і  узагальнювати  навчальний  матеріал,  що  забезпечує  формування  у  них  понятійного  мислення.  Початкова  школа  сьогодні – це  школа  самореалізації  само -актуалізації  особистості.  Наше  завдання –  не  тільки  дати  дітям  суму  знань,  а  й  навчити  спілкуватися,  вирішувати  проблеми,  знаходити  вихід  із  нестандартної  ситуації,  самостійно  і  творчо  мислити.  Саме  тому  на  сучасному  етапі  дуже  важливо  забезпечити  подальше  становлення  особистості  дитини  і  розвиток  її  розумових  здібностей. 

У  своїх  працях  вчені  розкривають  різні  джерела  розумового  розвитку  дітей.  Але  найголовнішим  із  них  вважаю  природу,  оскільки  краса  природи  загострює  сприймання  і  пробуджує  мислення  дітей.  „Проте  не  сама  природа,  а  запитання,  що  виникають  у  процесі  її  спостереження,  встановлення  причиново-наслідкових  зв’язків,  є  джерелом  формування  „учня-мислителя” – писав  у  свій  час  великий  педагог  В.О.Сухомлинський.

Протягом  багатьох  років  працюю  над  темою  „Екологічне  виховання  молодших  школярів”,  бо  проблема  охорони  природи  на  даний  час  дуже  важлива. І  безперечно  особливе  місце  відводиться  у  цьому  передусім  початковій  школі. Адже  природна  допитливість,  щирий  інтерес,  емоційна  чутливість  до  оточення,  здатність  оволодівати  певними  теоретичними  знаннями – характерні  психологічні  особливості  молодших  школярів,  що  створює  надзвичайно  сприятливі  умови  для  екологічного  виховання  і  робить  початкову  ланку  дуже  важливою  в  системі  неперервної  екологічної  освіти. Для  досягнення  поставленої  мети  вкрай  необхідна  екологізація  навчальних  предметів  як  гуманітарного , так  і  природничо–математичних  дисциплін.    Великі  можливості  для  виховання  екологічної  свідомості  мають  навчальні  предмети:  «Природознавство»,  «Читання»,  «Українська  мова»,  «Математика»,  «Основи  здоров’я»,  «Образотворче  мистецтво»,  «Трудове  навчання». 

Під  час  уроків  з  цих  предметів  намагаюсь

-        яскравими  засобами  емоційного  рідного  слова,

-        переконливою  мовою  цифр, 

-        поєднанням  художнього  слова  і  образів,

-        формуванням  у  дітей  уявлень  про  природу  та  її  компоненти,

-        поглибленням  знань  про  здоров’я,  його  збереження  і  зміцнення, 

-        прищеплюванням  елементарних  трудових  вмінь  та  навичок  розумного природокористувача,  виховати  любов  до  рідної  природи  та  дбайливе  ставлення  до  неї.    

         

    

 Міжпредметні  зв’язки  допомагають  з  раннього  віку  сформулювати  у  школярів  здатність  бачити  красу  у  звичайному,  розвивати  творче  мислення,  художній  смак,  прищеплювати  любов  до  природи,  сприяють  усвідомленню  того,  що  наші  ліси  і  степи,  річки  та  озера,  тварини  і  птахи  потребують  справжніх  друзів – охоронців.

  Уже  в  молодшому  шкільному  віці  слід  підвести  дітей  до  думки,  що  людина - невід’ємна  складова  частина  природи,  що  вона,  розвиваючись  та  задовольняючи  свої  потреби,  впливає  на  навколишнє  середовище,  причому  цей  вплив  може  бути  як  позитивним  так  і  негативним,  виробляти  правильну  поведінку  в  колективі  і  природі.

Наскрізними  для  всього  навчально-виховного  процесу  в  початкових  класах  є  інтерактивні  методи,  види  діяльності  учнів,  що  задовольняють  природні  потяги  дитини  до  дослідництва  і  висновків,  конструювання,  комунікації,  вияву  своїх  творчих  здібностей.  Їх  можна  реалізувати  через  систему  таких  методів,  вправ  та  технологій  навчання:  „робота  в  групах”,  „проведи  дослід”,  „склади  казку,  прогнозування”,  „поміркуй”,  „намалюй”   „незакінчене  речення”,  „опрацювання  матеріалів  газет  та  журналів”,  „мозковий  штурм”, „мікрофон”,  „робота в парах”,  „метод  „Прес”,  сюжетно – рольові  ігри  (наприклад,  „Я – учитель”),  „формування  очікуваних  результатів  уроку”, використання  методу  проекту  та  ін.  

Використання  поданих  вище  методів,  вправ  та  технологій  створює  комфортні  умови,  за  яких  кожен  учень  відчуває  свою  успішність,  інтелектуальну  спроможність  при  співнавчанні,  взаємонавчанні,  де  учень  і  вчитель  є  рівноправними,  рівнозначними  суб’єктами  навчального  процесу,  розуміють,  що  вони  роблять.

 ФОРМУВАННЯ  ЕКОЛОГІЧНОЇ  КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ  ШКОЛЯРІВ

Сучасна  початкова  школа  потребує  нових  підходів  до  формування  теоретичних  знань  у  молодших  школярів.  Пріоритети  надаються  розвивальній  функції  навчання,  самостійності  та  нестандартності  думки.  В  умовах  сьогодення  слід  формувати  в  учнів  цілісність  свідомості,  структур  мислення,  що  обумовлюють  здатність  до  сприйняття  сучасних  наукових  ідей  та  підходів  до  пояснення  дійсності,  формування  системи  знань  про  природу,  вмінь  і  навичок  природодослідника.  Тому  одним  із  важливих  напрямків  національної  системи  виховання  є  формування  екологічної  культури,  гармонійних  відносин  людини  з  природою,  бо  не  можна  відокремити  наше  життя  від  навколишнього  середовища,  в  якому  ми  живемо,  а  тому  не  можна  спокійно  спостерігати,  як  це  середовище  стає  все  більш  небезпечним  для  всього  живого.  Проблема  бережливого  ставлення  до  природи,  охорони  навколишнього  середовища,  поліпшення  екологічної  ситуації  є  досить  актуальною  для  нашого  району,  області,  для  України  і  для  всієї  планети.  Необхідно  якомога  швидше  виховати  покоління  людей  з  новим  екологічним  мисленням,  які  б  свято  берегли  землю,  ліс,  воду,  повітря,  шанобливо  і  дбайливо  ставились  до  природи.

Сучасна  молодь  вступає  в  життя  в  епоху  не  тільки  бурхливого  розвитку  науки  і  техніки,  а  й  негативних  наслідків  науково-технічної  революції  та  демографічного  вибуху.  Дедалі  більше  забруднення  атмосфери,  гідросфери  та  літосфери,  накопичення  величезних  об’ємів  відходів  людської  діяльності  при  одночасному  виснаженні  майже  всіх  видів  природних  ресурсів  привели  до  розвитку  глобальної  екологічної  кризи.  Біосфера  сьогодні  уже  не  спроможна  само очищуватися,  саморегулюватися  і  самовідновлюватися – вона  дедалі  активніше  деградує.  Людству  загрожує  загибель  найближчими  десятиліттями,  якщо  вона  терміново  не  змінить  свого  ставлення  до  природи,  не  змінить  стилю  своєї  діяльності  та  існування,  не  переоцінить  життєвих  цінностей.  В  цей  час  людству  потрібні  нова  філософія  життя,  висока  екологічна  культура  й  свідомість.  Настав  час  керуватися  у  наших  діях  правилами  екологічного  гуманізму.  Основна  його  ідея – людина  є  лише  частиною  природи  й  Космосу,  з  законами  і  силами  яких  вона  повинна  рахуватися.  Не  владарювати  над  природою,  а  співпрацювати  з  нею,  бути  не  „царем  природи”,  а  її  невіддільною  часткою.   

Задовольняючи  власні  потреби,  людина  все  менше  звертає  увагу  на  шкоду,  яку  при  цьому  наносить  природі;  забуває,  що  вона  сама – один  із  видів  біосфери,  не  усвідомлює,  що  від  нанесеної  шкоди  страждає,  перш  за  все,  сама,  страждають  покоління,  які  житимуть  далі. 

Екологічна  криза  все  більше  нівечить  природу  нашої  країни.  Загинули  сотні  малих  річок,  деградують  Чорне  й  Азовське  моря,  перетворюються  на  стічні  брудні  „відстійники”  дніпровські  та  дністровські  водосховища,  ставки,  озера.  Задихаються  від  промислових  і  транспортних  забруднень  міста,  знищуються  останні  ліси,  забруднюються  та  виснажуються  орні  землі.  Як  дамоклів  меч  нависла  над  Україною  Чорнобильська  АЕС.  Смертність  населення  України  почала  переважати  народжуваність,  тобто  під  загрозою  опинився  генофонд  нації. 

Таке  становище  змусило  уряд  України  в  1992 році  визнати  всю  територію  держави  зоною  екологічного  лиха.

У  сучасних  умовах  життя  стають  актуальними  декілька  стратегій  вирішення  екологічних  проблем.  Переважна  частина  людства  підтримує  технологічну  стратегію,  що  пропонує  створення  екологічно  чистого  виробництва.  Друга  частина  вбачає  вихід  із  екологічної  кризи  у  прийнятті  природоохоронного  законодавства  державою.

Історичні  джерела  свідчать  про  те,  що  уже  українська  козацька  старшина,  керуючись  бажанням  зберегти  надзвичайно  багату  рідну  природу,  видала  ряд  наказів  та  документів  про  охорону  придніпровських  лісів  і  лук,  заборону  спалювання  лісів,  браконьєрства,  хижацького  винищення  звірів  та  риби.  Але  сьогодні  такий  захист  природи  перетворюється  у  „війну”  між  законодавцем-державою  та  людиною-виробником.

Основною  причиною  негативного  віроломного  впливу  людей  на  навколишнє  середовище  є  недостатня  освіченість  та  обізнаність  в  екологічних  проблемах  і  наслідках  бездумного  втручання  у  природу,  безвідповідальне  ставлення  до  результатів  своєї  діяльності.  Питання  гармонійного  співіснування  людини  і  природи  вимагає,  насамперед,  зміни  самого  суспільства,  його  свідомості,  культури.  Саме  культура  дозволяє  людству  найдоцільніше  і  правильно  використати  могутню  силу  розуму.

Екологічна  культура – це  специфічна  частина  загальної  культури,  що  відображає  характер  та  якісний  рівень  відносин  між  людиною,  суспільством  та  природою,  безпосередньо  пов’язаних  із  пізнанням,  освоєнням  та  перетворенням  природи.

Саме  екологічна  культура  особистості  передбачає  усвідомлення  нею  закономірностей  розвитку  природи  і  суспільства,  розуміння  того,  що  історія  суспільства  є  наслідком  історії  природи,  що  природа  становить  першооснову  існування  людини.

За  словами  І.В.Орлова  екологічну  культуру  можна  визначити  через  екологічний  стиль  життя  і  сумісні  з  ним  матеріальні  та  духовні  цінності.  Тому  екологічну  культуру  слід  розуміти  як  рису  всебічно  розвинутої  особистості,  усвідомлення  нею  важливості  своєї  правильної  поведінки  у  природному  середовищі,  сприйняття  природи  як  національного  суспільного  багатства,  розвинуту  здатність   спиратися  на  природничонаукові  і  гуманітарні  знання  при  виборі  рішення  у  відношенні  до  природи.

Вчені  визначають  такі  основні  складові  екологічної  культури:

1.      базові  екологічні  знання  про  середовище  існування  людини,  її  здатність  встановлювати  виправдані  взаємовідносини  із  природою  через  систему  відповідних  умінь  і  навичок;

 2.     високий  рівень  екологічної  свідомості – органічного  сплаву  знань,  етичних  установок  та  емоційно-естетичних  переживань;

3.      екологічна  етика,  мораль,  які  й  визначають  ставлення  людини  до  середовища  існування,  до  суспільства  і  до  себе.

Особливе  значення  на  сучасному  етапі  є  вміння  прогнозувати  віддалені  наслідки  втручання  людини  в  природні  взаємозв’язки,  широкий  погляд  на  багатогранність  цінностей  природи,  вміння  підпорядковувати  всі  види  своєї  діяльності  вимогам  раціонального  природокористування,  турбуватися  про  поліпшення  навколишнього  середовища,  не  допускати  його  руйнування  і  забруднення.

Змінити  суспільну  свідомість,  формувати  активну  позицію  ставлення  до  екологічних    проблем,    підвищувати    екологічну    культуру    суспільства    можливо тільки при наявності  налагодженої,  цілеспрямованої,  безперервної  системи  екологічної  освіти  і виховання. 

У  Концепції  сталого  розвитку  України  наголошується  на  важливому  значенні  підготовки  громадян  із  високим  рівнем  екологічних  знань,  екологічної  свідомості  і  культури  у  вирішенні  не  тільки  екологічних,  а  й  соціально-економічних  проблем  сучасної  України.

Тому  екологічна  освіта  здебільшого  розглядається  як  цілісний  педагогічний  процес,  у  якому  навчання  і  виховання  не  просто  взаємопов’язані,  але  й  взаємообумовлені.

Чітко  визначити  межі  між  екологічною  освітою  та  екологічним  вихованням  неможливо.  Але  цілком  зрозуміло,  що  дитині  замало  одних  екологічних  знань,  щоб  не  зірвати  рідкісну  квітку  чи  не  зламати  гілку.  Найглибших  знань  про  особливості  життя  на  планеті  недостатньо  керівнику  підприємства,  щоб  не  допустити  негативного  впливу  його  на  оточуюче  середовище.  Не  заохотять  знання  і  вміння  правильної  поведінки  у  природі  інженера  при  розробці  новітніх  технологій  не  створити  нового  „реактора”.

Потрібне  глибоке  усвідомлення  природи  як  безумовної  цінності  і  важливої  умови  життя  людства,  усвідомлення  себе  як  активної  частинки  цієї  ж  природи,  розуміння  свого  впливу  на  неї.  Недопустимою  є  одна  тільки  думка  „що  можу  я  один?”

Екологічна  освіта  повинна  вирішувати  три  завдання:

1       формувати  адекватні  екологічні  уявлення,  тобто  уявлення  про  взаємозв’язки  в  системі  „людина-природа”  і  в  самій  природі.  Це  дозволить  особистості  знати,  що  і  як  відбувається  в  природі,  і  як  необхідно  поводитись  із  точки  зору  екологічної  доцільності.

2       формувати  ставлення  до  природи.  Воно  визначає  характер  взаємодії  з  природою,  її  мотиви,  готовність  вибирати  стратегію  поведінки – стимулює  екологічну  доцільну  діяльність.

3       формувати  систему  умінь  і  навичок  (технологій)  і  стратегій  взаємодії  з  природою,  що  дозволяють  діяти  з  точки  зору  екологічної  діяльності.

Чекати  виконання  всіх  визначених  завдань  та  дося екологічної  освіти  та  виховання  можна  тільки  при  наявності  цілісної  безперервної  екологічної  освіти  і  виховання  в  Україні.

В  системі  екологічної  освіти  та  виховання  в  Україні  виділяють  дві  ланки – формальну  і  неформальну.  Формальна  здійснюється  загальною  системою  освіти  і  охоплює  дошкільну,  шкільну,  позашкільну,  професійно-технічну,  вищу  та  післядипломну  освіту.  Неформальна  має  просвітницький  характер  і  спрямована  на  формування  екологічної  свідомості  і  культури  населення  та  здійснюється  засобами  масової  інформації,  громадськими  екологічними  і  просвітницькими  об’єднаннями,  церквою  і т.п.  Та  у  дорослому  віці  можна  говорити  тільки  про  корекцію  екологічної  культури,  в  окремих  випадках – про  її  активізацію,  але  в  жодному  разі  не  про  її  формування.

Основи  свідомості,  мислення,  знань  і  переконань  закладаються  у  дитячому  віці.  Вони  є  базою  для  подальшого  формування  особистості  з  усіма  її  якостями.  Тому  формальна  освіта,  а  головне – її  початкові  ланки,  є  вирішальними  у  формуванні  екологічної  культури  усього  населення,  у  вирішенні  екологічних  проблем  сучасності.

Дитина  приходить  до  першого  класу.  У  неї  ще  не  сформовані  стійкі  погляди,  переконання,  інтереси.  Тому  завдання  учителя – сформувати  мислення  та  екологічну  культуру  кожного  учня;  навчити  молоде  покоління  жити  за  законами  природи;  домогтися,  щоб  почуття  особистої  відповідальності  за  все  живе  на  Землі,  турбота  про  збереження  природи  стали  рисами  характеру  кожної  дитини. 

Початкова  школа  відкриває  неабиякі  можливості  для  цього,  бо  саме  тут  закладаються  підвалини  інтелекту,  структура  мислення,  а  природна  допитливість  дітей  та  щирий  інтерес  до  оточення  створюють  надзвичайно  сприятливі  умови  для  екологічного  виховання.  І  найкращим  помічником  стає  сама  природа...

Природа  годує,  напуває,  одягає  людину,  є  джерелом  її  фізичного  здоров’я,  морального  благополуччя,  етичної  насолоди.  Однак  ми  тривалий  час  ставились  до  неї  по-споживацьки,  не  задумуючись  над  можливими  негативними  наслідками.  А  вони  не  забарилися:  ґрунти,  водойми,  повітряний  басейн  майже  повсюдно  стали  забрудненими...

Виховне  та  освітнє  значення  природи  важко  переоцінити.  Спілкування  з  нею  робить  усіх  нас  добрішими,  щедрішими,  гуманнішими,  духовно  багатшими.

Початкова  школа – початкова  ланка  формування  екологічної  культури,  екологічного  мислення,  засвоєння  екологічних  знань.  На  цьому  рівні  навчання  більш  раціональними  є  естетичні,  етичні  та  емоційні  освітні  методи,  прямі  контакти  з  природними  матеріалами,  з  самою  природою.  Навчання  екології  має  бути  активним,  цікавим,  раціональним,  максимально  наближеним  до  життя,  а  в  навчальному  матеріалі  не  повинно  бути  перенасиченості  технічною  інформацією,  яку  діти  не  можуть  належним  чином  сприйняти.

Основи  екологічної  культури  (екологічного  мислення,  екологічної  етики  та  моралі)  закладаються  в  процесі  навчально-виховної  та  позаурочної  роботи,  які  знаходять  відображення  в  основних  видах  діяльності  молодших  школярів – навчанні,  праці,  грі.

З  огляду  на  сказане  можна  зробити  висновки:

1       для  того,  щоб  діти  краще  знали  і  розуміли  навколишній  світ,  мали  уявлення  про  екологічні  проблеми,  слід  озброїти  їх  науковими  знаннями  про  природу  (на  уроках  курсу  „Я  і  Україна”),

2       психологічні  особливості  дітей  молодшого  шкільного  віку  потребують  певного,  особливого  підходу  до  навчання  і  виховання,  тому  доцільне  використання  ігор,  казок,  вікторин,  розгадування  ребусів,  кросвордів,  загадок,  розв’язання  ситуативних  завдань  екологічного  змісту,  проведення  простих  цікавих  дослідів,  організація  практичної  діяльності,  проведення  виховних  заходів,  екскурсій  в  природу.

Усе  це  навчає  дітей  бути  небайдужими  до  природи,  розвиває  емоційний  внутрішній  світ,  формує  екологічну  поведінку  й  етику,  розвиває  творчі  здібності  дітей;  у  свою  чергу,  творча  діяльність – одна  з  умов  утвердження  моральної  гідності.

  

ПРАВОВІ  АСПЕКТИ  ЕКОЛОГІЧНОГО  ВИХОВАННЯ

В  умовах  сьогодення  постали  перед  людством  екологічні  проблеми  забруднення  ґрунтів,  повітря,  водойм  токсичними  відходами,  вимирання  десятків  видів  рослин  та  тварин,  озонові  діри,  збереження  генофонду  та  ін.  Головною  причиною  усіх  негараздів  була  і  є  людина.  Не  усвідомлюючи  свого  місця  у  навколишньому  середовищі,  вона  шкодить  насамперед  собі,  своїм  нащадкам.  Ось  чому  зараз  перед  учителями  та  вихователями  стоїть  завдання  екологічної  освіти  та  виховання  молоді,  а  починати  слід  з  найменших  школярів,  враховуючи  їх  морально – психологічні  особливості.  Діти  цього  періоду  сприймають  на  віру  все  сказане  учителем.  Вони  більш  емоційні,  ближче  до  серця  сприймають  негаразди  інших,  сильніше  співпереживають.

Навчання  та  виховання  повинні  активізувати  внутрішні  можливості  дитини.  Тільки  коли  учень  самостійно  керує  своєю  поведінкою,  мету  екологічного  виховання  можна  вважати  досягнутою.  Щоб  навчитися  контролювати  свою  поведінку,  необхідно  насамперед  знати  „Екологічне  право”,  тобто  ті  юридичні  закони,  які  регулюють  відносини  людини  і  природи.  Звичайно,  не  потрібно  надавати  учням  професійну  юридичну  підготовку,  адже  еколог-правова  культура  є  частиною  загальної  національної  культури,  сприяє  формуванню  світогляду,  підвищує  соціальну  активність  дітей,  формує  свідоме  ставлення  школярів  до  своїх  прав  і  обов’язків.  Саме  це  і  є  метою  еколого-правового  виховання:  основні  принципи  екологічного  законодавства  повинні  стати  власними  переконаннями  дітей,  стати  нормами  повсякденного  життя.

Правовиховна  робота  з  молодшими  школярами  на  уроках  має  свої  особливості,  які  зумовлені  змістом  навчального  матеріалу.  Вся  правова  інформація  подається  частинами  на  кожному  уроці  відповідно  до  навчального  матеріалу.  Так  вивчаючи  рослини,  тварин,  діти  ознайомлюються  з  видами,  які  потребують  охорони  (особливо  місцевими),  умовами  їх  існування,  причинами  скорочення  їх  чисельності.  Дізнаються  про  Червону  книгу  і  самі  складають  Червону  книгу  рідного  краю.

Червона  книга – це  список  рідкісних  видів  тварин,  рослин,  грибів  і  таких,  що  перебувають  під  загрозою  зникнення.

Молодші  школярі  мають  зрозуміти,  що  і  наша  країна  дбає  про  збереження  рослин  і  тварин,  тому  і  в  нас  є  Червона  книга  України,  куди  занесено  923  види  (майже  1000  рослин,  тварин,  грибів  та  інших  рідкісних  організмів).У  Червоній  книзі  всі  види  рослин  та  тварин  поділено  на  групи,  які  позначено  різними  кольорами.  Доцільно  запитати  учнів,  що  на  їх  думку  можуть  означати  ці  кольори:  чорний,  червоний,  жовтогарячий,  жовтий,  зелений.  (Чорний – безнадія,  червоний – небезпека,  жовтогарячий – наближення  небезпеки,  жовтий – увага,  зелений – надія  на  відновлення).  Отже,  зниклі  види  позначенні  чорним  кольором  (біла  куріпка,  тарпан – дикий  кінь,  тур – дикий  бик,  соболь);  зникаючі  види – червоним  (лосось  чорноморський,  кіт  лісовий,  орел  степовий,  ховрах  європейський);  вразливі – жовтогарячим  (махаон,  тритон  карпатський,  лелека  чорний,  рись  звичайна);  відновлені  види – зеленим  кольором  (зубр).

Слід  звернутися  до  Конституції  України.  Учні  повинні  дізнатися,  що  головний  закон  нашої  держави – Конституція  України  зобов’язує  всіх  людей  „не  заподіювати  шкоди  природі,  відшкодовувати  завдані  ними  збитки”.  Для  кращого  розуміння  можна  провести  бесіду  з  теми  „Що  означає - не  заподіювати  шкоди  природі”,  в  ході  якої  учні  повинні  усвідомити,  що  замало  просто  не  шкодити  природі  (не  ламати  гілки,  не  знищувати  рослин,  не  вбивати  тварин,  не  смітити),  необхідно  брати  активну  участь  в  її  охороні  і  допомагати  старшим  у  цій  справі.

Школярі  повинні  усвідомити,  що  за  порушення  екологічного  законодавства  завжди  повинна  бути  відповідальність – адміністративна  чи  кримінальна  (штрафи,  позбавлення  волі  тощо).

Варто  враховувати,  що  сучасна  система  екологічного  права  не  є  ідеальною  і  постійно  вдосконалюється.  Тому  виховну  роботу  акцентувати  слід  саме  на  формуванні  правової  свідомості  учнів,  яка  формується  на  основі  не  тільки  законів,  а  й  поглядів,  почуттів,  переконань,  які  споконвічно  були  і  залишаються  найвищими  духовними  цінностями  українського  народу.  Наприклад,  згідно  з  народним  світоглядом  людина  була  невід’ємною  від  природи.  За  аналогією  природи  навіть  вік  людини  порівнюється  з  певною  порою  року  (дитинство – весна,  молодість – літо  тощо).  Символом  свободи  і  гордості  були  і  є  для  українців  сокіл  та  орел,  а  також  лебідь,  чайка,  зозуля.    Багато  високих  поривань  у  нашій  свідомості  пов’язано  з  птахами.  І  все  ж  ми  найбільше  любимо  лелек,  що  символізують  сімейний  затишок,  благополуччя,  вірність  своєму  краю.  Розорення  їх  гнізд  вважали  великим  гріхом.  Багато  рослин  теж  стали  народними  символами  українців. Верби  над  ставом – традиційна  прикмета  кожного  українського  села.  Недарма  в  народі  кажуть:  „Де  срібліє  вербиця,  там  хороша  водиця”,  бо  верба  є  природним  фільтром.  Саме  це  дерево  позначає,  де  є  вода  у  землі.  На  сухому  місці  верба  не  росте  ніколи.  З  давніх-давен  калина  коло  хати – найперша  й  найвизначніша  ознака  оселі  українця,  символ  рідної  землі,  батьківської  хати,  невмирущості  роду  людського.  Тому-то  коло  хати  садять  калину,  щоб  не  переводився  рід.  Барвінок  садили  на  могилах – на  знак  вічної  пам’яті  про  померлих,  як  символ  безсмертя.  Не  обходилось  без  барвінка  і  жодне  весілля.  Його  вічнозеленими  листочками  заквітчували  шлюбне  вбрання  нареченої,  устеляли  доріжку  перед  молодими,  а  разом  з  кетягами  червоної  калини  прикрашали  коровай.  На  весіллі  барвінок – символ  вірності  і  краси.

Виховуючи  любов  до  рідної  землі  та  дбайливе  ставлення  до  неї,  можна  звернутися  і  до  народної  легенди:

„Колись  давно  Бог  створив  народи  і  кожному  наділив  землю.  Наші  ж  предки  кинулись  пізніше,  але  землі  їм  уже  не  дісталося.  От  вони  й  прийшли  до  Бога,  а  він  у  цей  час  молився,  і  вони  не  сміли  йому  щось  сказати.  Стали  чекати.

По  якісь  хвилі  Бог  обернувся,  сказавши,  що  вони  чемні  діти,  хороші.  Дізнавшись,  чого  прийшли до  нього,  запропонував  їм  чорну  землю.  „Ні, − відповіли  наші  предки, − там  уже  живуть  німці,  французи,  іспанці,  італійці”.  „Ну,  тоді  я  вам  дам  землю  ту,  що  залишив  для  раю,  там  усе  є  :  річки,  озера,  ліси,  степи.  Але  пам’ятайте,  якщо будете  її  берегти,  то  вона  буде  ваша,  а  ні – то  ворога”.

Пішли  наші  предки  на  ту  землю,  оселилися  і  живуть  до  сьогоднішнього  дня.  А  країну  свою  назвали  Україною.

А  будемо  ми  жити  щасливо  тільки  тоді,  коли  будемо  берегти   природу рідного краю.                                                                                                         

Навчально-виховний  процес  з  точки  зору  еколого-правової  освіти  та  виховання  потребує  вдосконалення.  І  велика  роль  у  цьому  належить  нам –  вчителям,  які  мають  бути  для  учнів  взірцем  бережливого  ставлення  до  природи.       

МЕТОДИ  ЕКОЛОГІЧНОГО  ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ  ШКОЛЯРІВ

Аналіз  наукової  педагогічної  літератури,  присвяченої  екологічному  вихованню  молодших  школярів,  показав,  що  проблема  методів  екологічного  виховання  у  дидактиці  і  теорії  виховання  залишається  недостатньо  розробленою.

За  основу  реалізації  змісту  екологічного  виховання  доцільно  впроваджувати  класифікацію  методів  І.Лернера  і  М.Скаткіна.  В  рамках  цієї  класифікації  слід  використовувати  всі  запропоновані  в  науці  і  практиці  методи  екологічного  виховання  із  застосуванням  засобів  народних  традицій  ставлення  до  природи.

Класифікація  методів

1.  Пояснювально-ілюстративні:  бесіда, пояснення,  розповідь.

2.  Репродуктивні:  завдання  екологічного  змісту,  спостереження  за     сезонними  змінами  у  природі,  опорні  схеми, варіативні  завдання.

3.  Проблемного  викладу:  пояснення,  постереження,  бесіда,  розв’язання  проблемних  задач.

4.  Частково-пошукові:  загадки,  ребуси,  кросворди,  вікторини,  цікаві  вправи,  ситуативні  завдання,  фенологічні  оповідання,  опорні  схеми,  бесіди.

5.  Дослідницькі:  спостереження  за  сезонними  змінами  у  природі,  перевірка  народних  прикмет  про  взаємозв’язки  в  природі  шляхом  спостережень,  проблемні  завдання,  проектування  екологічного  змісту.

Розрізнення  окремих  методів  екологічного  виховання  має  важливе  значення  для  розуміння  і  організації  різних  видів  діяльності  учнів.  Проте  це не  означає,  що  в  навчальному  процесі  ці  методи  треба  відокремлювати  один  від  одного.  Навпаки,  їх  доцільно  використовувати  в  поєднанні,  паралельно  один  одному.

Пояснювально-ілюстративний  метод.  Повідомлення  учням  інформації  про  навколишнє  середовище  і  народні  традиції  ставлення  до  природи  за  допомогою  усного  слова  (розповідь,  пояснення),  друкованого  слова  (підручник,  додаткова  література),  наочних  посібників  (картин,  схем,  натуральних  природних  об’єктів),  практичного  показу  способів  діяльності  у  природі  (догляд  за  рослинами  на  пришкільній  ділянці,  вирощування  кімнатних  рослин,  догляд  за  тваринами  та  ін.).  При  цьому  учні  слухають,  читають,  спостерігають,  співвідносять  нову  інформацію  про  природні  об’єкти  з  раніше  засвоєною  і  запам’ятовують. 

Користуючись  цим  методом,  доводимо  до  свідомості  учнів  зміст,  суть,  і  значення  народних  традицій  ставлення  до  природи.

Репродуктивний  метод.  Спрямовування  діяльності  дітей  на  неодноразове  відтворення  здобутих  раніше  знань  про  ставлення  до  природи.  Наприклад,  називаємо  народні  прикмети  про  пори  року,  а  школярі  пригадують  подібні,  вивчені  раніше.

Метод  проблемного  викладу.  Ставимо  перед  учнями  проблему,  самі  її  вирішуємо,  але  при  цьому  показуємо  шлях  вирішення  в  його  суперечностях,  розкриваємо  хід  думки.  Цей  метод  дає  можливість  показати  учням  зразки  наукового  знання  природи,  наукового  вирішення  проблем  взаємозв’язку  між  живою  і  неживою  природою.  В  цей  час  учні  стежать  за  ходом  думки,  логікою  доказу  і  засвоюють  знання  про  цілісність  природи,  але  ще  без  уміння  застосовувати  їх  самостійно.

За  допомогою  цього  методу  можна  пояснити  учням  другого  класу  на  уроці „Нежива  і  жива  природа”  з  курсу  „Я  і  Україна”  суть  таких  природних  прикмет:  „Риби  вискакують  з  води  і  ловлять  комах – на  дощ”,  „Ластівки  літають  низько  перед  дощем”.  Ставимо  перед  школярами  проблему:  чому  риби  вискакують  із  води,  а  ластівки  перед  дощем  спускаються  низько?  Проблемний  виклад  будуємо  на  науковому  матеріалі:  комахами  живляться  і  ластівки,  і  риби.  Перед  дощем  значно  підвищується вологість повітря,  крила  комах  зволожуються,  стають  важчими,  і  вони  опускаються  нижче  до  землі,  води.  Тому  перед  дощем  риби  вискакують  із  води,  а  ластівки  літають  низько  над  землею,  щоб  зловити  собі  поживу.  Таким  чином  переконуємо  учнів  у  цілісності  природи.

Частково-пошуковий  метод.  Спрямування  діяльності  школярів  на  самостійне  виконання  окремих  кроків  до  пошуку  знань  про  природні  об’єкти.  Наприклад,  у  третьому  класі  на  уроці  „Підсумки  спостережень  за  неживою  і живою  природою  та  працею  людей  (весна)  розбираємо  прислів’я:  „Квітень  з  водою – травень  з  травою”.  Доцільно  звернутися  до  спостережень  самих  учнів,  до  уже  набутих  знань  та  життєвого  досвіду.  Треба  дати  можливість  висловити  учням  свої  судження:  чому  ж,  коли  у  квітні  багато  вологи,  то  у  травні  розкішні  трави.  Всі  відповіді  слід  узагальнити  і  зробити  висновок  про  залежність  росту  і  розвитку  рослин  від  атмосферних  опадів.

Дослідницький  метод.  В  рамках  цього  методу  обов’язково  треба  врахувати  його  основну  мету – навчити  учнів  самостійно  пізнавати  природу.    Слід  пропонувати  такі  завдання,  які  забезпечували  б  творче  застосування  учнями  основних  знань  про  природу  при  вивченні  курсу  „Я  і  Україна”,  оволодіння  рисами  творчої  діяльності,  поступове  зростання  складності  природознавчих  проблем.  Крім  того  треба  контролювати  хід  роботи  учнів,  перевіряти  підсумки  роботи  і  організовувати  їх  обговорення.  Цілком  природно,  що  в  навчальному  процесі  дослідницькі  завдання  потребують  тривалого  часу.  Тому  цей  метод  слід  використовувати  в  позакласній  роботі.  Так  під  час  вивчення  на  уроці  атмосферних  опадів,  в  позаурочний  час  можна  провести  дослід  на  тему:  „Кислотний  дощ”,  щоб  ознайомити  учнів  з  причиною  впливу  кислотних  дощів  на  довкілля.  Для  цього  треба  взяти  пластмасову  посудину.  В  неї  покласти  4  кусочки  кам’яного  негашеного  вапна.  Піпеткою  на  ці  шматки  нанести  по  кілька  крапель  9%  оцту.  Починається  активна  реакція  вапна  з  кислотою:  на  камінчиках  з’являються  бульбашки – це  виділяється  вуглекислий  газ  (чути  шипіння,  бульбашки  швидко  лопаються),  а  потім  з’являється  пісок,  що  утворився  внаслідок  руйнування  каменя  кислотою.  Перед  проведенням  досліду,  додатково  інформуємо  дітей  про  те,  що  від  кислотних  дощів  руйнуються  гірські  породи,  звільняються  мінерали,  кількість  їх  збільшується  і  вражає  корені  рослин,  що  спричиняє  гибелі  рослин.  Кислотний  дощ  завдає  шкоди  і  багатьом  формам  водного  життя,  бо  підкислює  воду,  а  це  веде  до  загибелі  рослин,  озерних  комах,  а  в  результаті  гине  і  риба.  Отже,  постановка  екологічних  дослідів  дає  ключ  до  розуміння  явищ,  що  є  наслідком  негативного  впливу  на  живі  організми,  демонструє  наслідки  забруднення  різних  ланок  біосфери,  дає  можливість  зрозуміти,  на  що  насамперед  повинна  бути  спрямована  діяльність  людини.       

Дуже  важливо  протягом  уроку  і  в  позаурочний  час  методи  екологічного  виховання  змінювати,  чергувати  залежно  від  змісту  роботи,  мети  вивчення  теми,  рівня  підготовки  учнів.

ДОДАТКИ

Додаток 1. Мозковий штурм

ЕКОЛОГІЧНЕ  ПРОГНОЗУВАННЯ

Він створений американським психологом А.Осборном у кінці 30-х років. Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення — генеруванні — заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою 6 абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.

На другому етапі — оцінці — кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.

Теми   для   мозкового штурму:

Птаха зачинили в клітці. Як йому вибратися звідти?

Як прожити: рибі у лісі?; ящірці у річці?; черепасі на луці?

На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?

На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться?

Повітря буде подаватися порціями. Як жити?

Що  буде,  коли  в  лісі  зникнуть  гриби?

Сонце  перестало  світити.  Що  станеться?

Живі  організми  мають  особливість  тільки  розмножуватися.  До  чого  це  приведе?

Що  станеться,  коли  всі  термометри,  баки,  цистерни  з  ртуттю  розіб’ються?

Вода  перестала  випаровуватися.  Що  станеться  на  Землі?

Птахи  покинули  ліс.  До  чого  це  приведе?

В  сільському  господарстві  почали  понад  норми  використовувати  отрутохімікати.  Які  наслідки  можна  від  цього  чекати?

Що  станеться,  коли  розтануть  всі  льодовики?  

Логічні  ситуації  з  екологічним  змістом

1.  Діти  вийшли  погуляти  в  сад.  На  кущах  вони  побачили  чудернацьке  павутиння.  Малий  Сергійко  почав  руйнувати  його  паличкою.

- Не  потрібно  так  робити.   Від  цього  може  залишитись  без  їжі  павучок  і  з  голоду  загинути, - зупинила  хлопчика  мама.

Як  пояснити  її  слова?

Відповідь:  Клейка  павутина  павука – це  його  домівка  і  комора.  Комаха,  потрапляючи  туди,  заплутується.  Павук  поспішає  до  неї  і  обгортає  павутиною,  де  вона  перетворюється  на  рідку  їжу.  Пізніше  павук  зможе  її  випити,  як  напій.

2.  Стояли  сильні  морози.  Увесь  ставок  біля  лісникової  хати  покрився  товстим  шаром  льоду.  Старший  лісничий  взяв  бур  і  почав  робити  ополонки.

- Будете  ловити  рибу? – запитали  його  діти.

- Ні,  рятуватиму  рибок, - відповів  чоловік.

Як  ополонки  зимою  рятують  риб?

Відповідь:  Рибі  так  як  і  людині  потрібно  дихати  для  того,  щоб  жити.  Проте,  в  той  час,  як  ми  вдихаємо  кисень  з  повітря,  риба  бере  його  з  води.  Коли  риба  пливе,  вона  ковтає  воду  і  пропускає  її  крізь  отвори  в  голові – зябра.  Кисень,  що  є  у  воді,  поступає  у  кров  риби  саме  через  ці  зябра.  Товстий  шар  льоду  збіднює  кількість  кисню  у  воді.  Риба  починає  задихатись.  Ополонки  роблять  для  того,  щоб  поповнити  воду  киснем,  щоб  риби  могли  дихати.

3.  У  нашої  кішки  народились  чудернадські  кошенята.  Мурка  виявилась  дуже  дбайливою  мамою.  Вона  весь  час  вилизує  своїх  кошенят  від  народження.

- А  навіщо  це  робить  кішка? – запитала  дівчинка  у  бабусі, - вони  ж  і  так  чистенькі.

- А,  як  думаєте  ви?

Відповідь:  Кішка  весь  час  вилизує  своїх  кошенят  тому,  що  шорстке  облизування  кошеняти  змушує  його  роззявляти  рот  і  дихати.  Крім  того,  язик  кішки  висушує  шерсть  кошеняти,  і  йому  стає  тепліше.

4.  Настусі  на  день  народження  подарували  двох  папуг.  Пташки  були  дуже  гарні  і  весело  виспівували.  Дівчинка  скликала  своїх  папуг  подивитись  на  них.  Всі  були  у  захваті.  Одна  із  подруг  порадила  Насті  випустити  папуг  на  волю,  бо  їм  там  буде  краще.

- Поміркуйте – чи  слід  виконувати  пораду  подруги?

Відповідь:  Кожній  пташці  краще  на  волі.  Але  випускати  в  даній  ситуації  папуг  не  треба,  бо  вони  не  виживуть  у  нашій  природній  зоні  і  можуть  загинути  від  холоду,  хижих  тварин.  Дані  папуги  без  допомоги  людини  жити  не  можуть.  Але  у  тропіках  таким  папугам  було  б  добре  на  волі,  бо  там  їхнє  звичайне  середовище,  їх  батьківщина.

5.  Біля  нашого  села  протікає  річка  Дністер.  Приємно  відпочивати  влітку  на  її  березі.  Одного  разу  хлопчики  почали  змагатись,  хто  кине  камінчик  далі  у  воду.

- Поміркуйте,  чи  добре  так  робити?

Відповідь:  Якщо  кожен  буде  кидати  в  річку,  що  захоче,  то  дно  може  забруднитися.  Незабаром  воно  підніметься,  а  це  зменшить  кількість  води  у  річці.  Зникає вода – гинуть  риби,  рослини,  які  без  неї  жити  не  можуть.  Таким  чином,  треба  оберігати  річку  від  забруднення.

6.  Діти  відпочивали  на  галявині.  На  ній  було  багато  квітів.  Неподалік  від  Тараса  і  Ореста  на  ромашку  сів  великий  різнобарвний  метелик.

- Давай  зловимо  його – запропонував  Тарас, - покажемо  всім,  який  він  гарний.

- Не  можна  ловити  метеликів, - відповів  Орест.

- Поміркуй,  хто  з  хлопчиків  був  правий?

Відповідь:  Метелик  дуже  корисна  комаха.  Орест  правильно  зупинив  Тараса.  Ловити  і  знищувати  комах  не  можна.  В  нашій  країні  є  закон  про  охорону  тварин,  в  тому  числі  і  комах.

7.  Маленький  Дмитрик  з  бабусею  гуляли  по  парку.  Біля  них  почала  літати  дуже  низько  маленька  пташечка,  яку  можна  було  зловити  руками.  Хлопчик  враз  побіг  за  нею.  Він  вирішив  забрати  пташку  додому,  щоб  вона  пожила  у  них.  Бабуся  Дмитрика  зупинила: «Цього  робити  не  можна».

- Чому  так  сказала  бабуся?

Відповідь:  Бабуся  не  дозволила  внукові  зловити  пташечку  тому,  що  бачила:  це  було  пташенятко,  яке  ще  вчиться  літати.  Доросла  пташка – його  мама – була  неподалік.  Пташеня  виросте  в  лісі  й  буде  приносити  користь,  знищуючи  шкідливих  комах.  А  в  будинку,  без  відповідної  їжі  пташеня  загинуло б.

8.  У  школі  оголосили  трудовий  десант.  Всі  учні  дружно  згрібали  опале  осіннє  листя  в  кучі.  Василько  запропонував  підпалити  багаття.  Але  вчитель  заборонив  це  робити.

- Чому?

Відповідь:  У  нашій  країні  є  закон,  що  забороняє  забруднювати  повітря.  А  дим  його  дуже  забруднює.  Листя  потрібно  згрібати  і  прикопувати  землею.  Воно  перегниє  в  землі  і  стане  хорошим  добривом  для  рослин.

9.  одного  вечора  Оленка  повернулась  додому  з  коробочкою,  в  якій  була  маленька  жабка.

- Хай  жабка  живе  у  нас,  бо  вона  заблукала  в  траві  і  їй  дуже  самотньо, – сказала  дівчинка  мамі.  Та  мама  заборонила  залишати  тваринку  в  квартирі.

- Чому?

Відповідь:  Жабка  не  зможе  жити  в  квартирі.  У  неї  пересохне  шкіра,  і  вона  зможе  загинути.  Жаби  можуть  жити  тільки  у  вологих  місцях.

10.  Настала  зима.  Випав  сніг.  Він  накрив  усю  землю  білою  ковдрою.  Холодно  і  голодно  стало  пташкам.  Володя  і  Петрик  повісили  на  дереві  годівничку.  Туди  вони  насипали  зернят,  крихт  хліба.  Багато  синичок  і  горобчиків  підгодовувалось  в  короткий  зимовий  день.  Та  одного  дня  хлопчики  забули  поставити  корм  у  годівничку.  День  був  морозний.  Голодні  і  замерзлі  пташки  прилетіли  і  нічого  не  знайшли  в  годівничці.  Наступного  дня  хлопчики  насипали  зернят,  але  пташок  прилетіло  менше.

- Чому?

Відповідь:  Пташка,  яка  в  зимові  тріскучі  морози  не  поїла  хоч  один  день,  може  загинути  від  холоду.  Зимовий  день  дуже  короткий,  і  ті  пташки,  які  уже  привикли  знаходити  собі  їжу  в  годівничці,  не  шукали  других  місць,  де  можна  було  б  найти  її.  Швидше  всього  вони  загинуть.  Тому,  якщо  поставили  годівничку,  то  треба  обов’язково  ставити  корм  кожного  дня.

11.  Миколка  підпушував  землю  біля  кущів  смородини,  і  побачив  на  молодих  пагонах  тлю,  яка  обсіла  їх  повністю.  Хлопчик  почав  струшувати  її.  Але  це  йому  не  вдалося  зробити.  На  допомогу  йому  прийшов  дідусь.  Він  приніс  цілу  жменю  маленьких  комашок  і  посадив  їх  на  покручені  пагінці.  «Через  деякий  час  тля  зникне,  її  знищать  ці  жучки», - пояснив  дідусь.

- Що  це  за  жучки?

Відповідь:  Тлю  поїдає  жучок – сонечко.  Сам  жучок  і  його  личинки  дуже  корисні,  їх  потрібно  берегти.

12.  Люда  поверталась  зі  школи.  Дівчинка  збирала  різнобарвні  листочки.  На  одному  з  них  вона  побачила  жучка – сонечко.  Школярка  взяла  його  на  долоню,  але  він  не  рухався.  «Може,  жучок  загинув?» - подумала  Люда.

- Чи  насправді  це  так?

Відповідь:  Восени  жучки  сонечка  ховаються  під  листям  і  засинають  на  зиму.  Навесні  вони  оживають,  відкладають  яєчка.  З  личинок  виведуться  молоді  жучки,  які  будуть  приносити  велику  користь  рослинам.  Тому  дівчинці  слід  покласти його   під  кущик  і  накрити  листочками.        

Додаток 2. Математичні  задачі з  інформаційним  матеріалом  екологічного  змісту

1.  Гігантський  мурахоїд  здатний  захопити  довги один  раз.  Скількох  комах  він  захопить  за  10 разів?

2.  20кг  макулатури  зберігають  від  вирубування  одне  дерево.  Скільки  можем  зберегти  дерев,  зібравши  1000кг макулатури?

3.  Полюючи  на  здобич  голодний  гепард  може  мчати  зі  швидкістю  100км/год.  Яку  відстань  він  пробіжить  за  30  хвилин?

4.  1т макулатури  рятує  від  вирубування  0,4га  лісу  середнього  віку.  Скільки  гектарів  лісу  збереже  100т  макулатури?

5.  Найбільша  тварина – синій  кит  може  важити  стільки  ж,  скільки  150  легкових  автомобілів.  Скільки  важить  синій  кит,  якщо  один  автомобіль  має  вагу  2 т?

6.  За  1 годину  1га  лісу  поглинає  2кг  вуглекислого  газу,  це  те,  що  видихають  за  цей  час  200 чоловік.  Скільки  кілограмів  вуглекислого  газу  поглине  ліс  за  одну  добу?

7.  Пітон  сітчастий  може  за  довжиною  дорівнювати  шести  велосипедам.  Яка  довжина  пітона,  якщо  велосипед  завдовжки  1,5м?

8.  Кожної  хвилини  знищується  50 тонн  родючого  ґрунту  через  неправильне  його  використання.  Скільки  тонн  ґрунту  може  знищитися  за  годину?

9.  Жираф  заввишки  5,5м,  а  страус – 2,5м.  На  скільки  метрів  страус  нижчий  від  жирафа?

10.  Червоний  кенгуру  за  допомогою  сильних  задніх  ніг  може  робити  стрибок  довжиною  9м.  скільки  метрів  подолає  він  за  5  стрибків?

11.  Африканський  слон  живе  70 років,  а  черепаха  Маріон – 152 роки.  На  скільки  років  менше  живе  слон?

12.  У  ядовитої  габонської  змії  при  довжині  тіла  1,2 зуби  сягають  3см.  Яка  буде  довжина  зубів  у  змії,  якщо  довжина  її  тіла  буде  становити  80см?

13.  Близько  200 років  тому  вимерли  дронти (птахи).  В  якому  році  можна  було  їх  побачити?

14.  Запаси  кормів  хом’яка  восени  досягають  20кг.  Скільки  кілограмів  корму  запасуть  на  зиму  9  хом’яків?

15.  Одна  сім’я  пташок  з’їдає  360  великих  слимаків – шкідників  городніх  культур.  Скільки  слимаків  знище  дві  сім’ї  за  п’ять  днів?

16.  Доросла  сова  за  рік  з’їдає  1000  полівок.  Мале  совеня  може  з’їсти  2/5 від  цієї  кількості.  Скільки  полівок  з’їсть  совеня  за  рік?

17.  Зубр  живе  50  років.  Собака  живе  34 роки.  На  скільки  більше  років  живе  зубр  ніж  собака?

18.  За  один  рік  полівка  знищує  3кг  зерна.  Скільки  можуть  знищити  кілограмів  зерна  10  полівок  за  рік?

19.  Індичка  за  одну  хвилину  робить  60 клювальних  рухів.  Скільки  калювальних  рухів  вона  зробить  за  5хв? 

20.  Якби  15  сімей  наливали  в  чайник  стільки  води,  скільки  їм  потрібно,  викиди  вуглекислого  газу  зменшились  би  на  1т  в  рік.  Скільки  тонн  викидів  вуглекислого  газу  можна  відвернути,  коли  б  100  сімей  заощаджували  питну  воду?

21.  При  згоранні  1кг  бензину  використовується  15кг повітря.  Скільки  кілограмів  повітря  пропаде,  коли  згорить  20кг  бензину?

22.  «Боїнг»  при  перельоті  з  Парижа  до  Нью-Йорка  «спалює»  34тис. 800кг  кисню?  Підрахуйте  скільки  кілограмів  кисню  згорить  за  10  перельотів  цього  літака?

23. Кожній  людині  на  1  добу  потрібно  960л кисню.  Одне  доросле  дерево  виділяє  за  1год  8л  кисню.  Скільки  потрібно  виростити  дерев,  щоб  задовольнити  потребу  в  кисню  для  10  людей?

24.  Посадка  з  200  молодих  тополь  на  листках  за  літо  затримує  170к  пилу,  а  посадка  в’язів – у  6  разів  більше.  Скільки  пилу  затримає  10  дерев  в’язів?

25.  Поліетиленовий  пакет  гниє  у  ґрунті  200  років,  а  папір – у  100  разів  швидше.  За  скільки  років  зогниє  папір  у  ґрунті?

Додаток 3. Гра «Відгадай  тварину  за  її  домівкою»

1       Живе  на  далекій  півночі.  Робить  барліг  з  льоду  та  снігу.  (ведмідь)

2       На  річках  та  біля  джерел  будують  собі  хатки  з  дрюч водою  прокладають  вхід  до  хатки,  а  всередині  є  окремі  місця  для  сну  і  життя.  (бобер)

3       Відкладає  яйця  в  гнізді  в  глибокій  норі  на  березі  річки. (качконіс)

4       Домівка  у  вигляді  малесенької  чаші,  яка  склеїна  слюною  з  кусочків  кори,  це  гніздо  робиться  на  високій  гілці  і  вміщає  в  собі  тільки  одне  яйце.  (великий  стриж)

5       Видовбане  в  старій,  гнилій  осиці  дупло,  що  встелене  стружкою. (дятел)

6       Домівка – лісові  зарослі  кущі.  (глухар)

7       Глиняні  горбики  висотою  до  45см  і  діаметром  40см,  з  камерами  для  яєць  у  верхній  частині.  (фламінго)

8       Гніздо  у  вигляді  глиняної  печі,  розміщене  на  верхівках  стовпів.  Вага  домівки  може  досягати  9кг.  (пташка – гнилівка)

9       У  найглухіших  куточках  Карпат,  під вивернутим  деревом,  старим  пнем,  в  густому  молодняку  влаштовує  собі  житло,  яке  вистелює  гілками  смереки  та  ялиці,  мохом,  листям,  а  вхід  закриває  верхівками  молодих  дерев…  (ведмідь)

10     Домівка  найчастіше  розміщена  під  дахом  будинків.  Вона  зроблена  з  гілочок,   глини,  багна.  (ластівка)

11     Дерево – домівка  для  багатьох  тварин.  І  всі  вони  цілком  добре  уживаються  поруч.  Назви  цих  тварин.  (білка,  метелик-аматіда,  кажан,  дикі бджоли,  птахи,  комахи,  їжак)

12     Рятується  від  перегріву  в  пустині,  економлячи  енергію  і  позбавляючи  себе  від  необхідності  шукати  їжу,  в  норі  глибиною  до  1м  і  довжиною  до  3м.  (мавська  білка)

13     Домівка  із  твердого  вапняка  завжди   знаходиться  на  цій  тварині.  (равлик-павлик)

14     .домівка  зшивається  з  листя  і  будується  у  формі  намету.  При  цьому  голками  і  нитками  служать  личинки,  що  виділяють  слизьку,  шовковисту  нитку,  яка  надійно  зшиває  два  листки.  (мурахи-кравці)

15     Нора  має  двері  із  шовковими  завісами,  які  можуть  відчинятися,  зачинятися.  Господар  ховається  за  дверима,  частує  на  пролітаючих  повз  нього  комах.  (павук-ктенізіда)

16     Глиняні  гнізда,  що  переважають  зріст  людини  учетверо.  В  одному  такому  гнізді  може  жити  5  мільйонів  господарів.  (терміти)

17     Домівка  розміщена  у  морській  глибині,  де  панує  цілковита  темрява  і  страшенний  холод.  Для  освітлення  її  тварина  користується  своїм  власним  освітленням,  що  знаходиться  на  довгому  плавці  у  вигляді  бульбашки.  (морський  чорт)

18     Домівка – клейка  павутина  у  вигляді  округлої  сферичної  форми. (павук).

 ДОДАТОК 4

Поради колегам з екологічного виховання підростаючого покоління

1          Зрозумійте  серцем,  що охорона природи через освіту – одне з головних завдань  вчителя.

2          Навчаючи  берегти  природу – вчіться  берегти  природу.

3          Пам’ятайте,  що  особливе  значення  у  формуванні  гуманного  ставлення  до  природи  має  приклад  вчителя.

4          Навчально-пізнавальну  діяльність  учнів  в  екологічному  матеріалі  будуйте  в  такій  послідовності:  цікаво → знаю → вмію.

5          Розвивайте  уявлення  про  цілісну  картину  світу  природи.

6          Сприяйте  усвідомленню  учнем  себе  однією  з  інших  рівноцінних  складових  природи.

7          Найголовніше  вчіть  дітей  любити  і  розуміти  природу.

8          Удосконалюйте  екологію  душі  школярів.

9          Використовуйте  яскраві  засоби  емоційного  рідного  слова,  переконливу  мову  цифр.

10        Прищеплюйте  елементарні  трудові  вміння  та  навички  розумного  природо користувача.

11        Впроваджуйте  інтеграцію  природничих  знань  на  кожному  уроці  та  виховному  заході.

12        Використовуйте  особистий  приклад  до  вирішення  екологічних  проблем.

13        Розвивайте  естетичні  почуття  та  здатність  переживати  духовні  стани  в  процесі  споглядання  об’єктів  природи.

14        Викликайте  у  дітей  співчуття,  що  спонукає  допомогти,  захистити.

15        Фотографуйте,  малюйте  факти  гуманного  ставлення  дітей  та  дорослих  до  природи.

16        Сприяйте  розвитку  вміння  висловлювати  думку  щодо  суттєвих  властивостей  явищ  живої  природи.

17        Активізуйте  діяльність  учнів,  використовуючи  інтерактивні  навчальні  ігри, засновані  на  взаємодії.

18        Виховуйте  прагнення  до  вчинків  та  дій,  спрямованих  на  збереження  природних  об’єктів.

19        Використовуйте  метод  проектів,  який  виводить  педагогічний  процес  зі  стін  школи  в  довкілля.

20        Чітко  сплануйте  систему  відповідних  форм  і  методів  організації  виховних  впливів  формування  екологічної  свідомості.