СЛАЙД № 1
Тексти для читання та переказу 2 клас
СЛАЙД № 2
Прочитай текст. Смачні груші Одного разу вирішили Дениско та Олег грушами поласувати. А вони високо на дереві висять — не дістати. Що робити? Дениско скинув піджак і поліз на грушу. Олег став його підсаджувати. Угорі погрозливо гули бджоли. Та хлоп’ята не злякалися бджіл. Невдовзі вони ласували смачними медовими грушами. Із журналу. Підготуй докладний усний переказ тексту за поданим планом. План 1.Груші на дереві. 2.Дениско лізе на грушу. 3.Погрозливий гул бджіл. 4.Винагорода за сміливість.
СЛАЙД № 3
Прочитай виразно текст. Сині черевички Ходив, ходив, ходив синім лісом синій Вечір — та й забарився. Стала його мати Ніч шукати й додому кликати: — Си-и-и-ну! Почув він та й дух затаїв: “Мабуть, битиме”. І — бігом, бігом, бігом нищечком додому. Щоб як мати гукне, сказати їй: “А я тут, я коло хати був, далеко й не ходив...” — Си-ну! Сину! Си-ній синку!.. — непокоїлась мати. Наполохані сичі закричали, заверещали, а мати почула та й сплеснула в долоні: — Нарешті з’явився, та ще й босий! Де ж твої черевички? А Вечір стояв, похнюпившись, і тільки блимав темними очима: — Погубив. — А ну ходім, показуй де. Цілу ніч ходила мати з сином, шукала черевички, так і не знайшла. А вранці коники-стрибунці вийшли із хатки з-під листка, аж коло порога сині черевички стоять, повні живої роси. Коники спочатку здивувалися, а потім напилися живої роси, взяли сині черевички та й стали на воротях: — Ласкаво просимо до хати, любе сонечко. Дмитро Чередниченко
СЛАЙД № 4
Лисиця та рак Казка Біжить лисичка полем. Добігає до річки, аж дивиться — рак виліз з води на камінь та клешні точить, щоб гостріші були. — Здоров був, раче! — каже лисичка. — З тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці готуєшся, що клешні об камінь гостриш? Поздоровався і рак та й каже: — Я клешнями роблю те, що ти зубами; так треба, щоб гостріші були. А лисичка тоді йому: — Тепер я бачу, чого з тебе люди сміються, розказуючи, як ти сім літ по воду ходив, та й ту на порозі розлив! Як його ходити на світі, коли на губах зуби? Признайся, що таки правду люди говорять про тебе! — Може, колись теє й правдою було, та тепер брехнею стало! Ось коли хочеш, то давай побіжимо наввипередки. Я тобі ще на один скок ходу дам. Біжім до тієї осички, що стоїть онде на узліссі. — Як так, то й так, — каже лисичка. Повернулась до лісу, стала на один скок уперед проти рака й дожидає, коли той звелить бігти. А рак учепився клешнями за лисиччиного хвоста, підобгав усі вісім своїх ніг та й гукнув: — Но! От лисичка й подалася вздовж поля. Добігає до осики, повернулась, щоб подивитись, а де той рак чимчикує, аж чує позад себе: — Та й забарилась ти, лисичко! Я вже і на осику лазив, усе визирав, чи скоро ти прибіжиш. Дуже здивувалася лисичка, аж рота роззявила. — Чи то ж бачено! — каже. І більш не сміялася з рака. Перекажи стисло казку.
СЛАЙД № 5
Прочитай вголос Чого синичка повеселішала Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого пенька. І раптом… дзвінко заспівала й здивувалася: -- Чого мені весело? Адже дерева ще чорні, навіть торішнього листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої горобини, де є ще ягоди. Вночі вітер позбивав їх з гілок і тепер вони червоними жаринками горіли на снігу. Синичка поснідала і знову заспівала… -- Чого мені так весело сьогодні? Треба спитати кого - небудь! І вона полетіла на галявину. Там був справжній пташиний базар. Усі дзвінко щебетали, свистіли, тьохкали й кружляли над чорною смужкою посеред білого снігу. Синичка глянула на смужку й зраділа: -- Тепер я знаю, чого мені весело! Сьогодні сонечко піднялося вище, і народилася проталинка. Незабаром весна все заквітчає! Синичка полинула в небо й заспівала найкращу пісеньку. За Юрієм Ярмишем
СЛАЙД № 6
Дай відповідь на питання 1.Назви дійових осіб цієї казки. 2. Яким було левенятко? 3. Чому черепаха мудра? 4. Чому цей твір можна назвати казкою? 5. Що, на твою думку, запропонує левеня? Прочитай вголос. Серйозне запитання У спекотній Африці жило левенятко, яке дуже полюбляло ставити запитання. Воно було ще зовсім маленьке і багато чого не розуміло, тому і цікавилось всім. Одного разу маленьке левенятко запитало у великої мудрої черепахи: -- Скажи мені, черепахо, як зробити так, щоб можна було подивитися на сонце, і при цьому не боліли очі? Адже кажуть, що на сонці можна побачити якісь плями. Черепаха подумала і відповіла: - А ти сам запропонуй щось цікаве. Володимир Богат
СЛАЙД № 7
Прочитай вголос. Ластівка з перебитим крилом Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива . Вода залила ластів’яче гніздо ,що приліпилося до стіни старої повітки . Розвалилося гніздечко ,повипадали пташенята . Вони вже вбралися в пір'ячко ,але ще не вміли літати . В'ється ластівка над дітками , кличе їх під кущ заховатися . Кілька днів жили пташенята під кущем . Ластівка носила їм їжу . Вони збивались докупи і ждали маму . Ось уже четверо діток навчилось літати й порозлітались . А одне сидить , не може здійнятись . У нього перебите крило . Як випало з гнізда , покалічилось . До осені жило поранене пташеня під кущем . Його доглядала мати . А коли настав час відлітати в теплий край , ластівки зібралися чималим табунцем , сіли на кущ , і довго чулось тривожне попискування . Відлетіли пташки в теплий край . Зосталася молода ластівочка з перебитим крильцем . Я взяв її і приніс додому . Вона довірливо притулилась до мене . Я посадив її на віконце . Ластівка дивилась в синє небо . Мені здалося , що в неї на очах тремтять сльози . Василь Сухомлинський
Немає коментарів:
Дописати коментар